В практиці багато бажаючих приватизувати житло, закріпити за собою право власності. Недарма отримали ордер та втратили багато сил на приведення житла до належних для мешкання умов. Здавалось би, треба піти до міськради подати заяву про приватизацію квартири та й вирішено питання. Але не так сталося, як гадалося. Перша проблема на шляху до мети: в квартирі зареєстроване місце мешкання осіб, які фактично не мешкають, не несуть витрат на утримання житла, але при цьому, чомусь претендують на жилплощу...
Згідно до ч. 1 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців,членів сім'ї власника жилого приміщення протягом року. Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним.
Стаття 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою, свідоцтва про смерть.
Окрім наведеного, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із зазначених вимог, зокрема про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову та визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою є підставою для зняття його з реєстраційного обліку.
Эту и другие статьи Вы также сможете найти в газетах "Харьков на Ладонях" и "Час-Пик"
