В юридичній практиці все частіше постають питання щодо продажу житлової нерухомості, в тому числі й квартир, де зареєстроване місце мешкання дітей. При цьому, нажаль, батьки намагаються схитрувати з процесом продажу, щоб не затягувати час, у зв’язку із чим порушують порядок вчинення правочину. Така хитрість на руку й посередникам з продажу, щоб швидше заробити гроші. Які правові наслідки можуть настати при недотриманні законодавчих вимог такого продажу, читайте в даній статті.
Батьки повинні знати, що для продажу квартири обов’язково необхідно отримати дозвіл органів опіки та піклування. І не треба слухати ріелторів, які запевняють, що дозвіл відповідних служб на продаж квартири не потрібен оскільки діти не були учасниками приватизації квартири. Пам’ятайте, діти мають право користування займаним приміщенням нарівні з власниками.
Стаття 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей» встановлює, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Згідно пункту 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.
Порушення даної норми є підставою до притягнення батьків до відповідальності, адже правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Залежно від наслідків такого порушення, контролюючими органами розглядається питання про притягнення батьків до адміністративної або кримінальної відповідальності. Згідно ч. 1 ст. 184 КпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей — тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 166 КК України, злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Эту и другие статьи Вы также сможете найти в газетах "Харьков на Ладонях" и "Час-Пик"
